Вивчаючи типи червів на уроках біології, у багатьох учнів це викликає відразу, але невеликий відсоток школярів намагається зрозуміти особливості життєдіяльності дійсно неприємних на вигляд тварин нашого органічного світу. Багато хто згодний з тим, якщо тварина існує, це означає, що вона природі потрібна.
Тип Круглі черви – найчисельніший серед інших. Вчені вважають, що немає 1 г грунту, де б не було яєць круглих червів. Загальними ознаками цих тварин є:
-трьохшаровість;
-первинна порожнина тіла – проміжок між травною трубкою і шкірно-мускульним мішком, що заповнений рідиною;
-двобічна симетрія тіла;
-відсутність сегментації тіла;
-округлість тіла у поперечному розрізі, кінці загострені;
-наявність гідростатичного скелету;
-шкірно-мускульний мішок складається з одного шару епітелію і одного шару поздовжніх м’язів, які утворюють чотири тяжі;
-м’язові клітини мають цитоплазматичні відростки, що йдуть до найближчих нервових клітин;
-добре виражена евтелія – постійність клітинного складу, що обмежує регенерацію;
-наявність синцитіїв – злиття багатьох клітин в одну багатоядерну, що затрудняє регенерацію;
-травна система наскрізна: два отвори – ротовий та анальний, передня і задня кишки – ектодермальні, середня кишка – ентодермальна;
-нервова система – драбинчасто-вузлова, слабкий ступінь цефалізації;
-видільна система представлена протонефридіями та гігантськими шкірними залозами;
-роздільностатевість, розмноження лише статеве;
-дихальна і кровоносна система відсутні;
-є вільноживучі та паразитичні форми.
Пристосування круглих червів до паразитизму.
Паразитичні круглі черви мешкають в тілі хазяїна і отримують з нього поживні речовини. Таке існування вигідне лише паразиту, а хазяїну приносить шкоду. Черви, що живуть всередині тіла - ендопаразити, протягом еволюції в яких виробилися морфологічні, фізіологічні та репродуктивні пристосування.
Морфологічні пристосування:
-відсутність, або редукція органів руху;
-відсутність, або редукція органів живлення;
-високоспеціалізований ротовий апарат;
-пристосування до пробуравлювання покривів, що допомагають проникнути в тіло хазяїна, або мігрувати всередині нього;
-наявність органів прикріплення (у личинкових стадій);
-щільна кутикула, яка не дозволяє переварюватись травними соками хазяїна;
-атрофія органів чуттів, пов’язана з постійним середовищем життя.
Фізіологічні пристосування:
-хемочутливість, що дозволяє знаходити оптимальне місцезнаходження в організмі хазяїна;
-утворення антиферментів;
-анаеробність.
Репродуктивні пристосування:
-гермафродитизм, що забезпечує самозапліднення;
-велика кількість статевих продуктів;
-наявність в життєвому циклі спеціалізованих репродуктивних стадій – партеногенетичне розмноження личинок;
-пристосування до добового ритму хазяїна.
