Використання інформаційно-комунікативного простору під час педагогічної діяльності (з досвіду роботи)
Розробка і впровадження комп'ютерних технологій в освітній процес в Україні пов’язаний з певними труднощами, що обумовлені не лише обмеженістю фінансових можливостей, але й недостатнім методичним забезпеченням комп'ютерних технологій навчання. Проте за вимогами Болонського процесу входження України до Європейського освітнього простору неможливе без широкого впровадження інформаційних засобів у навчальний процес. З використанням комп'ютерної техніки та відповідного методичного забезпечення підвищується ефективність навчального процесу за рахунок його інтенсифікації та активізації навчально-пізнавальної діяльності, надання їй творчого дослідницького спрямування.
Вітчизняні та зарубіжні науковці проводять дидактичні та психолого-педагогічні дослідження проблеми впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчальний процес. Дидактичні та методичні розробки застосування ІКТ в освіті визначено у працях Є.Ф. Вінниченка, О.В. Вітюка, М.І. Жалдака, О.Б. Жильцова, О.І. Кукушкіної, ІВ.М.Кухаренка, Н.В. Морзе, В.В. Олійника, Ю.С. Рамського, О.В.Співаковського та ін.
Психолого-педагогічний аналіз основних аспектів використання ІКТ у навчальному процесі окреслюють В.П. Безпалько, Т.В. Зайцева, В.П. Зінченко, Ю.І. Машбиць, Л.М.Смульсон та ін. Інформаційно-освітні технології тісно пов’язані із інформаційно-освітнім простором. Мойсеєв В.Б. пропонує таке визначення інформаційно-освітнього простору: це єдине інформаційно-освітнє середовище, побудоване за допомогою інтеграції інформації на традиційних та електронних носіях і комп’ютерних телекомунікаційних технологіях взаємодій. Воно може включати в себе віртуальні бібліотеки, розподілені бази даних, структуровані навчально-методичні комплекси та розширений апарат дидактики, в якому діють принципи нової педагогічної системи. Серед публікацій вищеназваних авторів можна зустріти й таку: інформаційний освітній простір - середовище, що об'єднує навчальні, методичні та інформаційні ресурси з використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій. Однак найбільш вдале, на нашу думку, визначення інформаційного освітнього середовища ми зустрічаємо у В.І. Солдаткіна: це системно організована сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного та організаційно-методичного забезпечення, орієнтована на задоволення освітніх потреб користувачів.
Говорячи про розвиток інформаційного простору, слід виділити такі основні тенденції, як інтернетизація й глобалізація. Що стосується Інтернету, то всесвітня інформаційна павутина ще не стала всеосяжною, але на сучасному етапі розвитку суспільства вона справляє значний вплив на життя людей. З розвитком ІКТ і зростанням попиту на освітні послуги актуальним стає питання створення інформаційного освітнього середовища на базі сучасних телекомунікаційних технологій, що відкриває широкі можливості для застосування новітніх педагогічних і психологічних методик. Інформаційно-освітній простір виконує наступні дидактичні завдання:
1. Створення сприятливих організаційно-методичних умов для навчальної діяльності:
- реалізація принципу наочності;
- управління навчальною інформацією;
- створення стійкого пізнавального мотиву;
- багатопланове здійснення принципу єдності навчання й виховання;
- збільшення можливостей диференціації та індивідуалізації.
2. Покращення психолого-педагогічних умов навчальної діяльності:
- створення зацікавленості;
- забезпечення адекватного емоційного стану учнів.
3. Реалізація змісту освіти в нових інформаційних умовах - формування знань, умінь і навичок.
Інформаційне освітнє середовище створюється відповідно до найважливіших соціально-педагогічних цілей сучасної освіти, таких як:
- формування й розвиток здібностей особистості, потрібних їй самій і суспільству;
- включення соціально-ціннісної активності особистості;
- забезпечення можливостей для ефективного самонавчання і самоосвіти.
Ключовою фігурою сучасних процесів модернізації системи освіти, безперечно, є учитель, чий рівень професійної й особистісної культури має забезпечувати дієвість навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Нові вимоги до професійної і особистісної культури вчителя ставлять на порядок денний завдання суттєвих змін в методології, змісті і технології безперервної педагогічної освіти, приведення їх до освітніх і культурних реалій сьогодення. Роль сучасного інформаційного простору у підготовці учителів має полягати у:
· формуванні професійних знань, умінь та навичок;
· формуванні інформаційної культури фахівців;
· реалізації творчого потенціалу і розвитку особистості;
· формуванні сучасного наукового і професійного світогляду;
·
У своїй роботі з ІКТ-технологіями мені довелося пройти усі етапи формування ІКТ-компетентності. Спочатку відбулося знайомство з досвідом колег із питання використання ІКТ у своїй роботі, потім - з’явилося бажання оволодіти навичками роботи з комп’ютером. Тому навчання розпочала у школі на короткострокових курсах, котрі проводив учитель інформатики, даючи необхідний поштовх. На цьому етапі я змогла оволодіти навичками роботи у програмі Microsoft Word з набору текстового матеріалу, роботи з таблицями. Інтенсифікація навчального процесу вимагає нового підходу до викладу змісту освіти, зокрема нових дидактичних матеріалів, створених у відповідності до підручників, програм 12-річної школи та нової чуттєвої сфери сучасних учнів .
При викладанні предметів природничого циклу існує і цілий ряд інших проблем. Зокрема, невідповідність зошитів для тематичного оцінювання вимогам програм, змісту підручника. Матеріали таких видань часто не дають учням необхідну підготовку до ДПА та ЗНО, містять або надто об’ємні матеріали,що не розраховані на виконання за відведений програмою час, або занадто спрощені. Тому постає необхідність їх розробки і друку для кожного учня.
Інша проблема – це використання на уроках хімії, біології і природознавства збірників задач і вправ. Більшість із відомих видань містять малу кількість варіантів аналогічних завдань, вони можуть не відповідати матеріалу параграфів. Такі збірники неможливо використати при проведенні самостійних робіт, для ефективного проведення яких учні мають виконувати завдання щонайменше в трьох варіантах. Більшість із них розраховані на учнів старших класів, що готуються до ДПА і ЗНО. Розробка тематичних збірників стала для мене актуальною проблемою, вирішити яку дало змогу володіння ІКТ. Далі подано фрагмент такого збірника з хімії по першій частині теми «Початкові хімічні поняття». Його можна використовувати при перевірці домашнього завдання, закріпленні знань, написанні самостійних робіт, для домашніх завдань, щоб уникнути «ведмежої послуги» посібників з готовими домашніми завданнями.
Робота з таблицями Word справжня знахідка при оформленні звітів діагностичних контрольних робіт, предметних звітів та іншої шкільної документації.
Розвиток комп’ютеризації навчальних закладів наштовхує мене на подальший розвиток ІКТ-компетентності у напрямку застосування набутих вмінь для опанування сервісів мережі Internet, для формування навичок користування спеціальними програмами (архіваторами, антивірусами тощо) та програмним забезпеченням начального призначення з метою комп’ютерної підтримки вивчення предметів природничого циклу. Цей напрямок діяльності учителя свідчить про перехід на вищий, предметно-практичний рівень ІКТ-компетентності. Працюючи в цьому напрямку я маю змогу широко використовувати мережу Internet як засіб здобуття необхідної інформації.
Науково-практична інтернет-конференція на тему: «Підготовка вчителя до викладання предметів природничо-математичного циклу в умовах реалізації програми підвищення якості природничо-математичної освіти» дала змогу висвітлити аспекти проблемно-пошукової діяльності на уроках біології як засобу формування творчої особистості, реалізації та самореалізації здібностей дитини. На мою думку, проблемно-пошукова діяльність на уроках біології забезпечує реалізацію завдань сучасної освіти, готує школяра до активної самостійної діяльності. Основними формами проблемного навчання є проблемна ситуація та евристична бесіда. Залежно від змісту навчального матеріалу, психолого- вікових особливостей учнів я виділила різні способи створення проблемних ситуацій при викладанні біології.
Участь у інтернет-заходах передбачає створення власної поштової скриньки для передачі матеріалів електронною поштою. ЇЇ адресa Hbfxjr ukr.net.
Предметно-практичний рівень оволодіння засобами ІКТ надав мені змогу не тільки використовувати готові методичні комп’ютерні посібники, а й редагувати їх, адаптуючи до особливостей класного колективу, кабінету, комп’ютера, надавати їм практичного спрямування.
Методичний комп’ютерний посібник «Електронний конструктор уроку. 7-8 клас» та майстер-клас нового покоління «Біологія. 7-9 класи» містять готові конспекти уроків та медіапрезентації до них, а також спеціальну програму для створення власних уроків. У посібнику «Загальна біологія.10-11 клас» та програмно-методичному комплексі «Загальна біологія. 10клас», що рекомендовані Міністерством освіти і науки України, містяться анімовані заняття та відеоуроки. Компакт-диск «Зеленого пакету» складається з 22-х тем з охорони довкілля та сталого розвитку, котрі згруповані у п’ять розділів: «Компоненти довкілля», «Зовнішні загрози», «Діяльність людини», «Глобальні виклики», «Цінності» - дає змогу за допомогою тематичних відео фрагментів пояснювати екологічні взаємозв’язки живих організмів і довкілля, вплив людської діяльності на оточуюче середовище і його наслідків за допомогою конкретних прикладів, що представлені у вигляді текстів, малюнків, фотографій, тематичних карт, інтерактивних таблиць та ілюстрацій. Завдяки цій розробці можна поєднувати різні види матеріалу в залежності від теми і завдань уроку, вікових особливостей учнів,пов’язувати навчальний матеріал із практикою, ефективно здійснювати міжпредметні зв’язки на уроках хімії, біології, природознавства, екології.
