Пропоную Вашій увазі фрагмент МАНівської роботи моєї вихованки. При використанні матеріалу посилання на джерело обовязкове .
Зростання ролі бджільництва пов’язане із необхідністю використання пасік
для запилення маточних культур соняшника, комахозапильних сортів гречки та
плодово-ягідних культур. Основним завданням кожного професійного пасічника є
створення пасік із високопродуктивних сімей. Ефективне виконання цього завдання
можливе за рахунок штучного виведення
маток від сімей, що мають високі показники. Тому обрана тема є актуальною.
Основна мета роботи полягала у
розробці детального календар робіт по штучному виведенні маток для
місцевих умов. Завдання досліджень полягали в опрацюванні літературних та
електронних джерел інформації для визначення стану розробки цієї теми, а також
у проведенні робіт по штучному виведенню маток, удосконаленні їх методики та
інструментів по виготовленню воскових мисочок.
Для штучного виведення маток, крім племінної сім’ї та сім’ї-виховательки
було використано стартову сім’ю у перший день робіт, запропоновано деякі
пристрої для ефективного виконання цих робіт.
Створений у результаті роботи календар і рекомендації можуть бути
адаптовані для інших регіонів. Використання запропонованих інструментів можливе
як на невеликих присадибних пасіках, так і на виробничих пасіках.
Роботи по штучному виведенні маток проводилися протягом 2014 року, а
підготовчі – восени, 2013року. Для виводу маток було відібрано сім’ї:
1)
«племінну
сім’ю», що має високу продуктивність;
2)
сім’ю-виховательку,
сильну сім’ю із великою кількістю розплоду, молодою високопродуктивною маткою;
3)
сильну
сім’ю для створення так званої стартової сім’ї (додаток З).
За традиційною методикою вивід маток проводять без використання стартової сім’ї.
Відповідно до запропонованої методики у стартовій сім’ї проводять підготовчі
роботи. Стартова сім’я використовується кілька разів, що дає змогу отримати
велику кількість маточників за короткий строк. Чисельні прищеплювальні роботи
призупиняють роботу сильної сім'ї-виховательки. Це може відбиватися на
кількості прийнятих личинок, якості догляду за ними. Як відомо, на якість
виведених молодих маток значно впливає сила і чисельність сім'ї, у якій росла
її личинка. Тому залишати у стартовій сім'ї личинки на постійне виховання було
б недоречним. А чим раніше будуть виведені матки у відводках, тим більша
вірогідність отримати сильні сім’ї до зимівлі та провести відбір меду.
Строки проведення робіт можуть варіювати в залежності від погодних умов. У
2014 році погодні умови відмічені настанням пізньої, дощової весни, тому
початок робіт припав на останні дні квітня – початок травня. Розвиток дослідних
сімей цього року характеризувався ранніми строками: у кінці лютого виявили
перший закритий розплід. Цьому сприяло утеплення вуликів снігом. Навпроти відкритих
льотків кожного дослідного вулика було виставлено похило широку дощечку. Таким
чином, при обсипанні снігом стінок і даху зберігається вентиляція та виведення
назовні із вуликів зайвої вологи і вуглекислого газу. Доказом ефективності
цього заходу стало те, що у пасіці із 10 сімей, яка зимувала на цьому ж
господарському дворі без снігового утеплення при одночасному огляді закритого
розплоду виявлено не було. За сприятливіших погодних умов, при такому утепленні
роботи по виведенні маток можна розпочати і раніше, в кінці другої декади – на
початку третьої декади квітня.
Отже, при
підготовці дослідних сімей до штучного виведення маток провели профілактику від
кліща, використали зимівлю під снігом, виявили достатню ранньовесняну кормову
базу. Для штучного виведення маток було використано три сім'ї: «племінну»,
виховательку і стартову у першу добу прищеплювальних робіт. Використано метод
подвійного прищеплення з проведенням робіт у спеціальній «штучній» кімнаті. На
основі виведених маток створено нові повноцінні сім'ї від високопродуктивної
«племінної» сім'ї. Складено погодинний календар робіт.
ВИСНОВКИ
1.
При
виконанні робіт по штучному виведенні маток було виготовлено і використано
шаблон власної конструкції для виготовлення воскових мисочок.
2.
Запропоновано
проводити прищеплювальні роботи спеціальній «штучній» кімнаті для підвищення
імовірності виживання личинок.
3.
При
штучному виведенні маток було використано три сім'ї: «племінну», виховательку і стартову у перший день
прищеплювальних робіт.
4.
Подано
деякі рекомендації щодо підготовчих робіт із дослідними сім'ями.
5.
Складено
погодинний календар робіт по штучному виведенні маток.
6.
Розширено
присадибну пасіку за рахунок створення молодих сімей на основі молодих маток,
отриманих від високопродуктивної сім'ї.
